На підвіконні палахтить
Скорботи полум’я священне –
То свічка пам’яті горить
За всіх безвинно убієнних...

   Мало знайдеться не тільки в історії України, а й світу таких жахливих трагедій, як голодомор 1932-1933 років, який випав на долю народу найродючішої і найблагодатнішої землі — України.
   Голод — це не тільки смерть, а й духовна руїна, знищення здорової народної моралі, втрата ідеалів, занепад культури, рідної мови, традицій.
   Сьогодні, коли від початку голодомору минуло десятки років, ми не маємо права забувати народне слово правди і довічного прокляття, послане на голови катам. Бо це слово здолало смерть, аби дійти до нас, збудити в наших серцях пам’ять про мільйони безвинно замучених предків і застерегти від повторення страшних помилок.
   Учні нашої школи теж не залишились осторонь дня пам'яті. У школі була проведена загальношкільна лінійка «Пам’ятай, бо це твоє минуле…». Учні старших класів дивилися та обговорювали фільми про голодомор, класними керівниками були проведені уроки пам’яті.

Білич Олена,
голова учнівського комітету